У житті кожної людини настає момент, коли він відчуває, що не в змозі самостійно впоратися з купою навалилися проблем. Багато хто в такій ситуації приймають рішення звернутися за допомогою до професіонала - психолога або психотерапевта.

Проте, почавши пошуки фахівця, людина стикається з тим, що вибір методів психотерапії величезний, і без попередньої підготовки складно зорієнтуватися в усіх напрямках.

Важливо не помилитися у виборі та вміти розпізнати несумлінного фахівця. У цій статті я представлю короткі характеристики найбільш популярних на пострадянській території шкіл і напрямів.

Почнемо з "розмовних" (вербальних) методик, тобто тих, де ключову роль відіграє бесіда психотерапевта і клієнта.

Класичний психоаналіз. Основоположники напрямку - Зігмунд Фрейд, Карл Густав Юнг. Основна ідея: вся поведінка, звички, схильності людини задаються несвідомої частиною психіки, яка формується в ранньому дитинстві. Завдання психоаналітика - умоглядно повернутися разом з клієнтом у його дитинство і відшукати там травмує фактор, що став причиною психологічних складностей у сьогоденні. З цією метою аналітик може використовувати метод вільних асоціацій, тлумачення снів, легкий гіпноз. Як тільки причина знайдена і роз'яснена клієнту, настає т.зв. катарсис (очищення) і проблема зникає сама собою.

Курс психоаналізу триває від року до трьох-п'яти років. Якщо вам пропонують психоаналіз за п'ять сеансів - швидше за все психотерапевт не дуже обізнана в заявленому напрямку або не планує вам допомагати. Від професіонала-психоаналітика не варто чекати душевної теплоти у спілкуванні з вами: за правилами школи психоаналізу терапевт повинен бути максимально відсторонений від клієнта, уникати емоційного зв'язку з ним. Психоаналіз - яскравий приклад індивідуальної психотерапії, коли терапевт і клієнт розмовляють один на один.

Гештальт-терапія (від нім. Gestalt - цілісна постать, образ). Основоположник методу - Фріц Перлз. Основна ідея: у житті людини відбувається безліч подій, які залишаються неотреагірованнимі, стають неактуальними, забуваються. Таким чином, формуються незавершені гештальт - образи, які можуть згодом стати причиною психологічних труднощів. Завдання терапевта - у розмові, "тут і зараз" відновити чуттєву картину якої-небудь події в житті клієнта і допомогти йому емоційно відреагувати на цю подію або ситуацію. Гештальт-терапевт уникає інтерпретацій і тлумачень, він повністю зосереджений на чуттєвої цілісної картини того, що відбувається. На думку гештальт-терапевтів, ціле не дорівнює сумі його частин. Гештальт-терапія може бути індивідуальної і груповий.

Гіпноз. Цей розділ психотерапії в даний час представлений трьома великими напрямками:

1. Класичний гіпноз. Метод заснований на прямому навіювання людині моделей поведінки, чуттєвих образів. Сугестія (навіювання) може бути індивідуальної і груповий. Яскравий приклад груповий сугестії - колись популярні в СРСР сеанси Анатолія Кашпіровського. В даний час більшість спеціалістів ставлять під сумнів ефективність цього методу. Зберігся класичний гіпноз переважно в державних психіатричних лікарнях та наркологічних диспансерах як метод "лікування" невротичних розладів і алкоголізму.

2. Еріксонівський гіпноз. Створений Мілтон Еріксон метод гіпнозу кардинально відрізняється від класичного своєю недирективна: терапевт не дає клієнтові інструкцій і вказівок, а допомагає йому ввійти в особливий стан - транс, коли людина не спить і може активно спілкуватися з терапевтом. Звичайному гіпнозу піддається лише деяка частина людей, в транс ж можна ввести практично будь-якої людини. У цьому стані людина концентрується на своїх внутрішніх переживаннях і на якийсь час перестає сприймати навколишню реальність. Еріксон вважав транс природним станом людини, необхідних йому для обробки внутрішнього досвіду. Крім того, перебуваючи в стані трансу, людина може викликати до життя забуті, але продовжують впливати на його життя, події, що є ключем до вирішення проблеми.

3) Нейролінгвістичне програмування (НЛП). Основоположники - Річард Бендлер і Джон Гріндера. Метод поєднує елементи еріксонівського гіпнозу й особливі прийоми трактування мови клієнта, що дозволяють терапевта зрозуміти внутрішню картину того, що відбувається і допомогти клієнтові розширити рамки свого бачення проблеми.

Важливо знати! На пострадянській території НЛП практикується переважно як прикладна методика - у бізнес-тренінгах, особистісних тренінгах (т.зв. тренінги успішності), тренінгах з пік-апу ( від англ. Pick-up - випадкове знайомство). Якщо ви знайшли фахівця, що практикує цей метод у порядку індивідуальної або групової психотерапії, постарайтеся заздалегідь переконатися в його сумлінності та професіоналізмі, так як прийоми НЛП рівносильні оперативного втручання у психіку і в руках невмілого терапевта швидше принесуть шкоду, ніж користь!

Раціональна психотерапія. Основоположник - Поль Дюбуа. Метод заснований на логічно побудованому переконання клієнта, поясненні помилковості його суджень. Метод широко (не означає - успішно) практикувався в радянській малої психіатрії (терапії невротичних розладів) і до цих пір зберігся на озброєнні у психіатрів. Як самостійний напрям піддається сумніву більшість фахівців, проте присутня як елемент у роботі психотерапевтів і лікарів.

Системні розстановки. Основоположник - Берт Хеллінгера. Метод може бути груповим або індивідуальним. У другому випадку замість групи терапевт використовує в роботі спеціальний набір ляльок. Якщо є можливість вибрати - краще піти в живу групу. Суть методу полягає в тому, що людина і його проблема розглядаються не окремо, а в тісному взаємозв'язку з найближчим оточенням людини - сім'єю, робочим колективом. Клієнт на практиці відтворює емоційні взаємозв'язку між учасниками ситуації за допомогою розстановки групи в просторі - тут важливо все: відстань між учасниками, поза, поворот голови.

На думку Хеллінгера, в розставлені таким чином групі людей, із заздалегідь заданими ролями, виникає унікальна енергетика реальної ситуації. Терапевт спочатку дає клієнтові самому розставити учасників у кімнаті, відповідно до його баченням ситуації. Потім він розмовляє з кожним учасником і отримує уявлення про порушені ланках системи. Після цього вже сам терапевт розставляє учасників, виходячи з свого бачення проблеми, іноді вводить нових учасників або видаляє кого-то. У результаті клієнт має емпіричний досвід правильної роботи системи. Його усвідомлення є ключовим моментом терапії, тому що після цього вже реальна система (сім'я, колектив) починає функціонувати правильно. Метод хороший як у родинному, так і в бізнес-консультуванні, дає швидкі та стійкі результати.

У підручниках з психотерапії ви зможете відшукати ще кілька методів вербальної психотерапії, але їх практичне значення в даний час невеликий. У другій частині статті мова піде про "не-розмовних" (невербальних) методах.

Будьте здорові і щасливі!

Автор: